30 травня відбувся саміт «Фізична та психологічна реабілітація в Україні. Досвід Ізраїлю»

30 травня відбувся саміт «Фізична та психологічна реабілітація в Україні. Досвід Ізраїлю» до якого благодійний фонд «Вільні та щасливі» в особі Ксенії Черних-Лупан мав змогу приєднатися в онлайн форматі. Важливий захід, багато інформації та надії, що багато з того про що говорили, ми зможемо втілити в життя.

Основні тези:
1. Кожна фізична травма відображається на психічному стані і існує після фізичної травми.
2. Психологічну реабілітацію потрібно здійснювати якомога швидше (одразу після отримання фізичної травми).
3. Треба налагодити систему супервізій та підтримки психологів в освітніх закладах.
4. Доцільно створити єдину ефективну програму реабілітації для постраждалих (військових, цивільних, дітей), яка буде доказовою та буде застосовуватися на самому ранньому етапі (майже одразу після гострого лікування).
5. Важливо втілювати людиноцентрований підхід, тобто дивитись на людину, а не на те, що ми робимо. Людина завжди активний учасник процесу, а не лише отримувач допомоги.
6. Наразі активно розробляються механізми підтримки ментального здоровʼя населення, адже за даними ВОЗ 15 млн. населення потребують соціально-психологічної підтримки, а 9,6 млн. можуть мати проблеми з ментального здоровʼя
7. В процесі створення центри життестійкості, це будуть простори для забезпечення соціальної та соціально-психологічної допомоги.
8. Важливим і актуальнім питанням є соціальна адаптація ветеранів та поранених після лікування (працевлаштування, спорт, творчість тощо). Адже переказ коштів на рахунок ветеранам є недостатньою допомогою, треба залучати соціальних працівників, які будуть допомагати повернутись військовим до цивільного життя і контролювати ці процеси.
9. В Ізраїлі є Будинки воїнів (реабілітаційні центри), де ветеранів заохочують брати участь у спортивних, ремісничих, творчих заходах вже на ранніх тарах соціалізації. Це допомагає реалізувати мрії, які були ще до поранення. І приклад інших дуже добре працює.
10. Треба завжди памʼятати, що ми можемо побачити фізичні шрами, але не бачимо психічних, на які важливо реагувати і реабілітувати на ранніх етапах.